правого̀ворен
—
прилагателно име
(тип 79)
Значение
вж. правого̀вор
Грешни изписвания (15)
- правоговорин
- правоговурен
- правоговурин
- правуговорен
- правуговорин
- правуговурен
- правуговурин
- пръвоговорен
- пръвоговорин
- пръвоговурен
- пръвоговурин
- пръвуговорен
- пръвуговорин
- пръвуговурен
- пръвуговурин
Словоформи
С дефиси (къси тирета) са показани възможностите за сричкопренасяне.
| ед. ч. | м. р. | пра-во-го-во-рен | |
|---|---|---|---|
| непълен член | пра-во-го-вор-ния | ||
| пълен член | пра-во-го-вор-ни-ят | ||
| ж. р. | пра-во-го-вор-на | ||
| членувано | пра-во-го-вор-на-та | ||
| ср. р. | пра-во-го-вор-но | ||
| членувано | пра-во-го-вор-но-то | ||
| мн. ч. | пра-во-го-вор-ни | ||
| членувано | пра-во-го-вор-ни-те | ||